Станом на 07 серпня 2020 року (09:00) нових випадків коронавірусної інфекці COVID-19 на ДСП ЧАЕС не зареєстровано.
2 працівника ДСП ЧАЕС із 2 цехів знаходяться на карантині як контактні особи з хворими на COVID-19.
Уточнюючий аналіз (ПЛР) було взято у працівників 05.08.2020. Орієнтовно результат ПЛР буде отримано 10.08.2020.
На початку липня Чорнобильська АЕС отримала поліс страхування відповідальності перед третіми особами за ядерну шкоду, що може бути заподіяна їх життю, здоров'ю та майну. Наявність такого полісу є однією з необхідних умов отримання ліцензій на експлуатацію об'єкта НБК-ОУ і СВЯП-2.
Отриманню поліса передував візит інспекції світової системи ядерних страхових пулів. Її завданням була оцінка ключових об'єктів ЧАЕС (обох сховищ відпрацьованого ядерного палива, НБК, комплексів для поводження з радіоактивними відходами, тощо) та формування інженерного звіту стосовно ризиків страхування станції.
Так прокоментував процес страхування ЧАЕС Олександр Бабенко — генеральний директор Ядерного страхового пулу України: «При страхуванні об'єкт спершу треба оцінити. У нашому випадку [У випадку Чорнобильської АЕС — ред.] це дуже складний технологічний об'єкт, і тут ми проводимо інженерну оцінку ризиків.
З одного боку ми дивимося на «залізо». Воно, в принципі, як у світі, так і у нас, всюди хороше. З іншого боку, не секрет, що основною причиною аварій і всіх негараздів, і не лише у ядерній сфері, є людський фактор. Тому ми звертаємо увагу на культуру безпеки, відношення персоналу до безпеки, на його підготовку та усілякі речі, які можуть призвести до якихось проблем. З рештою, це ж великий індустріальний об'єкт».
Наприкінці липня завод з переробки рідких радіоактивних відходів Чорнобильської АЕС відвідали представники Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами (далі: ЦППРВ).
Основним інтересом спеціалістів ЦППРВ був контроль технологічних процесів переробки і цементування рідких радіоактивних відходів (далі: РАВ), а також контроль якості виготовлення упаковок з РАВ.
ЦППРВ — це державне підприємство, що забезпечує експлуатацію сховищ для захоронення радіоактивних відходів України. ЧАЕС передає до цих сховищ власні відходи, що були накопичені протягом існування станції та ті, які утворюються у процесі зняття її з експлуатації.
Перед передачею на захоронення, усі РАВ проходять спеціальну підготовку. У випадку з рідкими РАВ підготовка полягає в їх іммобілізації (іншими словами — цементуванні) у 200-літрових бочках. Тобто на виході з заводу з переробки рідких РАВ виходить сталева бочка, наповнена затверділими радіоактивними відходами у вигляді бетону.
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» отримало від Державної інспекції ядерного регулювання України окремий дозвіл на здійснення дослідно-промислової експлуатації першого пускового комплексу нового безпечного конфайнменту (ПК-1 НБК).
Передача відповідного дозволу відбулася за участю Заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Шахматенко, Голови Державної інспекції ядерного регулювання України Григорія Плачкова, Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Сергія Калашника, в. о. генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» Володимира Пєскова, представників Європейського банку реконструкції та розвитку.
«Отримання окремого дозволу на дослідно-промислову експлуатацію першого пускового комплексу НБК — успішний приклад виконання масштабного міжнародного проекту із завершення спорудження унікальної технологічної конструкції, яка надійно захистить людство та довкілля від зруйнованого енергоблока Чорнобильської АЕС. Щиро дякуємо донорам та вкладникам Рахунку ядерної безпеки та Європейському банку реконструкції та розвитку, які об’єдналися навколо проблеми із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», — наголосив Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Шахматенко.
22 липня ЧАЕС взяла участь у спільній онлайн-нараді між Державним агентством України з управління зоною відчуження (далі: ДАЗВ) та Корейським інститутом досліджень атомної енергії (далі: KAERI, з англ. — Korea Atomic Energy Research Institute).
Метою наради було обговорення наступних кроків української та корейської сторін для запуску спільного проекту у зоні відчуження та підписання меморандуму щодо технічного співробітництва у сфері науково-дослідних робіт з ядерної енергії.
Під час наради експерти KAERI презентували технології, які будуть випробовуватися під час першого етапу проекту наприкінці 2020 року. Мова йде про технологію поводження з радіоактивним бетоном та технологію пінної дезактивації. Дані технології є експериментальними і майданчик ЧАЕС має стати для них «випробувальним полігоном».
В результаті зустрічі сторони вирішили вже у серпні цього року підписати вищезгаданий меморандум між ДАЗВ і KAERI, а також розробити технічну документацію щодо впровадження першого етапу проекту спільно з ЧАЕС.