29 листопада 2016 року відбулася офіційна церемонія встановлення арки нового безпечного конфайнмента (НБК) у проектне положення. Цій події передували чотири роки наполегливої і кропіткої, без перебільшення — творчої праці колективу Чорнобильської АЕС, головного підрядника будівництва - спільного підприємства «НОВАРКА» (консорціум двох французьких компаній: Bouygues (Буіґ) та Vinci (Вінчі)), низки іноземних та українських субпідрядних організацій, наукових установ на інститутів.
Для будівництва НБК свої зусилля разом з Україною об'єднали у спеціально створеному фонді під управлінням ЄБРР 45 країн-донорів, які зібрали більше 1,5 мільярда євро. Загалом, до роботи над проектом було залучено 10 тисяч працівників із 40 країн світу, 5 тисяч із них — українці.
Урочистим заходам передували чотири роки робіт з будівництва аркової конструкції, яка мала закрити собою зруйнований запроєктною аварією 4 енергоблок ЧАЕС, та два драматичних тижні безпосередньо насування збудованої арки НБК на об'єкт “Укриття”. Величезна конструкція массою 36,2 тисячі тонн за допомогою складної системи домкратів була переміщена по спеціальних фундаментах насування на 327 метрів і встановлена в проєктне положення.
Проте, проєкт НБК на цьому не завершився. Протягом року після насування Арки на “Укриття”, в листопаді 2017-го, Чорнобильська АЕС прийняла в експлуатацію «огороджувальний контур» нового безпечного конфайнменту (НБК). Проект передбачав укріплення існуючих стін 4-го енергоблоку та будівництво двох нових по обидва боки від нього. Це потрібно було для того, щоб послаблені вибухом конструкції ЧАЕС витримали насування арки та забезпечували подальшу експлуатацію НБК. Попрацювати над проектом встигли близько 2500 українських фахівців, 1300 з яких працювали безпосередньо на будівництві.
Наступного, 2018 року було виконано герметизацію простору під аркою шляхом встановлення спеціально спроектованої поліуретанової мембрани, яка ізолює під-арковий простір. Мембрана здатна витримати розтягнення до 55% від початкового розміру і вітрове навантаження швидкістю 300 км/годину.
Також в цей період велися роботи з монтажу основного обладнання НБК, відбулася його перевірка та випробування.
Напочатку 2019 року на НБК розпочалися комплексні випробування системи радіаційного контролю НБК, системи електропостачання НБК за сценарієм «повного знеструмлення» і системи протипожежного захисту. Під час випробувань симулювалися аварійні ситуації та перевірялася реакція на них окремих систем. 22 квітня 2019-го новий безпечний конфайнмент переведено у режим пробної експлуатації. Завдання пробної експлуатації — переконатися, що усе обладнання та устаткування виконує свої функції. Крім цього, робота у такому режимі дозволили перевірити рівень кваліфікації, отриманий персоналом ДСП ЧАЕС при навчанні. При проведенні «пробної» експлуатації протягом 72 годин було залучено практично все обладнання і всі системи для роботи в проектному режимі.
10 липня у зоні відчуження відбулася урочиста передача нового безпечного конфайнменту від генпідрядника компанії «Новарка»,замовнику — Державному спеціалізованому підприємству«Чорнобильська АЕС». У заході взяли участь найвище керівництво України, представники країн-вкладників Чорнобильського Фонду «Укриття», представники ЄБРР, керівництво та представники ДІЯРУ, Державного агентства з управління зоною відчуження, керівництво та представники ЧАЕС та «Новарка».
Чотири роки під захистом НБК дозволяють впевнено стверджувати, що насування арки позитивно вплинуло на радіаційну обстановку на промисловому майданчику. За результатами вимірювань рівнів гамма-випромінювання у колишній зоні будівництва арки, рівні радіації знизилися у середньому в 10 разів.
Також арка закрила об’єкт «Укриття» від опадів. Для порівняння — кількість відкачаних з «Укриття» радіоактивно забруднених вод за перше півріччя 2017 року зменшилася у порівнянні з аналогічними періодами минулих років у середньому більш, ніж у 4 рази.
Крім цього знизився викид радіоактивних аерозолів через щілини у об’єкті «Укриття». Арка унеможливила прямий вплив на «Укриття» сонячних променів та вітру, які створювали повітряні потоки всередині об’єкта і виносили за його межі радіоактивні аерозолі. Сумарний об’єм викидів зменшився в середньому у 5 разів.