Пам'ятка з питань реалізації і захисту прав людини

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 № 579-р “Про затвердження плану заходів з проведення у 2017 році Всеукраїнського тижня права” з 04 до 08 грудня 2017 року заплановано проведення заходів з загальнодержавного тижня права. Зокрема, у проведенні Всеукраїнського тижня права приймає участь і державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська АЕС”.

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини проголосивши цей день як Міжнародний День захисту прав людини.

Україна, ратифікувавши Загальну декларацію прав людини відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 ЗУ “Про міжнародні договори”, визнала Декларацію частиною національного законодавства.

 

Декларація складається з преамбули і 30 статей, в яких викладаються основні права людини і свободи, на які мають право всі чоловіки і жінки в світі без будь-якої б то не було різниці.

Гарантії прав та свобод людини і громадянина передбачені також Конституцією і законами України, що являють собою систему правових норм, організаційних засобів і способів, умов і вимог, за допомогою яких здійснюється охорона і захист прав, свобод та законних інтересів українців, іноземців  та осіб без громадянства, що знаходяться на території України.

Так, в Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина, в якому вказано:
- всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах;
- права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;
- права і свободи людини і громадянина не є вичерпними;
- Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані;
- прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
- права будь-якої людини є універсальними  (вони належать усім людям в будь-яких ситуаціях незалежно від соціального становища), вродженими(вони вже належать кожній людині лише за фактом народження) і невід'ємними (це означає неможливість позбавити індивіда цих прав чи неможливість його добровільної відмови від цих прав).

До особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України відносять:
- право на життя;
- право на повагу своєї гідності;
- право на особисту свободу і недоторканість;
- право на таємницю особистого життя;
- право на недоторканість житла;
- свобода світогляду і віросповідання;
- свобода пересування та право вільного вибору місця проживання;
- право знати свої права;
- право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, завданої органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;
- право на судовий захист своїх прав;
- право на правову допомогу;
- свобода від зобов’язання виконувати явно злочинні розпорядження і накази.

Права людини і громадянина в Україні можуть обмежувати тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією, і з метою:
- врятування життя людей та майна;
- запобігання злочинові чи його припинення;
- забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту;
- забезпечення охорони здоров'я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей;
- запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.

У жодному разі не можуть бути обмежені:
- право мати рівні з іншими конституційні права і свободи та право бути рівними перед законом;
- право громадянина України не бути позбавленим громадянства;
- право не бути вигнаним за межі України та право не бути виданим іншій державі;
- право на життя і право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань;
- право кожного на повагу до його гідності і право не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню: право не бути підданим без власної згоди медичним, науковим чи іншим дослідам;
- право на свободу та особисту недоторканність;
- право не бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом, тощо.

Таким чином, закріплені в Конституції України права та свободи людини є реальним шляхом до побудови правової держави, забезпеченням адаптації людей у суспільстві та правових взаємовідносин громадянина і держави.

Відповідно до Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (далі - Закону) право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:
- надання правової інформації;
- надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
- органи виконавчої влади;
- органи місцевого самоврядування;
- фізичні та юридичні особи приватного права;
- спеціалізовані установи.

Координаційний центр з надання правової допомоги: 07101, м.Славутич, Московський квартал, 12; тел.:(04579) 2-01-35, 2-01-50; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:
- захист;
- здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
- складення документів процесуального характеру.

Згідно ст.14 Закону, визначено категорію осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
- центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
- адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Дотримання прав людини є ключовою національною ідеєю усіх демократичних країн світу. Незалежно від обраної формули національної ідеї, в її центрі має знаходитися людина, її інтереси, дотримання прав і свобод.

В цілому потрібно підкреслити, що з метою забезпечення дотримання в державі прав і свобод людини і громадянина, потрібно, щоб на всіх рівнях влади та кожним громадянином було високо усвідомлена важливість дотримання прав і свобод людини.