16 березня у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи". Чи не вперше за останні роки в парламентській залі не вистачило місць усім бажаючим, і учасників слухань з різних регіонів України, які тим чи іншим чином причетні до Чорнобильської трагедії, було розміщено навіть у ложі преси. Надзвичайну увагу до слухань з боку суспільства відмітила під час відкриття заходу заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд: «Рідко таке буває в парламентській залі, що бракує місць. Сьогодні такий унікальний день».
Втім, підкреслила головуюча, результати виконання постанови минулорічних слухань, в рамках яких відбулося жваве та плідне обговорення комплексу проблем, пов’язаних з Чорнобилем, навряд чи можна вважати оптимістичними: «Якщо чесно - це жах, це сором! Тому що за рік фактично жодного рішення не прийнято і навіть не ініційовано. Минулого року ми … обговорювали … інфраструктурні проблеми, проблеми … об'єкту "Укриття" і його фінансування, ефективного управління коштами. І немає пропозицій стосовно цього.
Так само, як обговорювалася проблема зберігання і переробки відходів. Також немає рішень стосовно цього. Багато обговорювалося про зону відчуження. Про те, що потрібно приймати рішення, змінювати статус, можливо, частини цієї зони відчуження. Заводити управління землями зони відчуження. І знову ж таки жодного рішення. І, нарешті, люди. Все, що стосувалося людських доль тих, кого зачепила чорнобильська трагедія. І їхнього статусу, набуття цього статусу. І адресності допомоги. І забезпечення медичної допомоги окремо. І тепер ще й оподаткування пенсій чорнобильців».
Тому пані Сироїд запропонувала усім представникам виконавчої влади під час нинішніх парламентських слухань прозвітувати присутнім про те, які рішення були прийняті і які не були прийняті, а також озвучити можливі й реальні способи розв'язання проблем, оскільки минулого року про це говорили, але засобів та інструментів напрацьовано так і не було.
Не менш категорично висловив своє ставлення до ситуації і народний депутат, голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко. Пан Томенко зазначив, що з 30 пунктів, запропонованих Комітетом уряду до виконання, виконано лише чотири. За статтею 1 Конституції, Україна – соціальна держава, тобто апріорі рівень життя людей в країні не може ставати нижчим в тій чи іншій сфері. "Наше завдання – вимагати завтра розглянути законопроект щодо виконання відповідних вимог щодо учасників ліквідації наслідків катастрофи", - підкреслив він.
Незадовільний стан фінансування з боку держави, чорнобильського промислового майданчика, а відтак, і питань безпеки, відмітив у своєму виступі голова Державної інспекції ядерного регулювання Сергій Божко. Він також наголосив на пов’язаних з недофінансуванням проблемах щодо реалізації проектів поводження з РАВ, зокрема сховища осклованих високоактивних відходів, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого палива ВВР-440: «Жодних кроків в частині добудови сховища для захоронення РАВ, тоді як вже більше 20 років ведеться будівництво! Не почалось будівництво централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Залишається незадовільною ситуація пов'язана із функціонуванням Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, які формулюються за рахунок сплати екологічного податку виробниками радіоактивних відходів, який призначений для фінансування Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами».
У доповіді Віталія Петрука, голови Державного агентства з управління зони відчуження, йшлося, здебільшого, про перспективну діяльність, проте він відмітив чи не найважливішу проблему, яка склалася сьогодні стосовно зони відчуження: «За останні десять років було згорнуто всі державні, наукові програми в зоні відчуження. І приходиться констатувати, що сьогодні держава не координує та не фінансує тут наукові дослідження. Наукову роботу переважно проводять окремі інститути за кошти Академії наук України та ентузіасти за грантові кошти. За результатами обговорення цієї теми на круглому столі із залученням широкого кола вчених, ми прийшли до висновку, зона відчуження може і повинна стати майданчиком для вітчизняних та іноземних науковців. Агентство бере на себе обов'язку створити комфортні умови для проведення цих досліджень і для проживання науковців», - підкреслив пан Петрук.
Про перспективні роботи на майданчику станції у своєму виступі також повідомив генеральний директор ДСП ЧАЕС Ігор Грамоткін. Він наголосив: «Сьогодні, 16 років поспіль зупинки останнього діючого енергоблоку Чорнобильської АЕС цілковито зрозуміло, що Україна не була готова до цього ні організаційно, ні технічно, ні фінансово. Зараз ми стоїмо перед вирішенням такої надважкої задачі, як робота всередині об'єкта "Укриття", і ми не маємо права повторити помилку 2000 року. Потрібна мобілізація. Мобілізація всієї країни – а колектив Чорнобильської АЕС до цього завдання готовий.»
Слід відмітити, що звіти урядовців, виступи фахівців та громадських діячів на Парламентських слуханнях "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи" проходили при практично порожній ложі уряду, майже повній відсутності у залі засідань народних депутатів і напівпорожній ложі преси.
