Напередодні 30-річниці аварії на Чорнобильській АЕС Віталій Петрук, Голова агентства з управління зоною відчуження, зустрівся з делегацією Парламенту Японії, на чолі з г-ном Терухіко Машико, який представляє округ Фукусіма в Палаті радників.
Японську сторону цікавив прогрес України в пом'якшенні психологічної травми внаслідок аварії, результати заходів щодо соціальної підтримки населення, хід будівництва об'єктів, які мають на меті безпеку населення.
Досвід України цікавий Японії у зв'язку з Національним проектом «Відродження Фукусіми». Японську сторону зацікавила позиція України по створенню сховищ для довгоіснуючих радіоактивних відходів у глибоких геологічних структурах.
Голова Агентства розповів, що за тридцять минулих років прийшло розуміння, що частину території зони відчуження неможливо повернути для проживання населення. Її передбачається використовувати з метою безпечного зберігання радіоактивних відходів, утворених самою аварією, де буде тимчасово зберігатися відпрацьоване ядерне паливо, вивантажене з реакторів Чорнобильської АЕС. Тут розташований об'єкт "Укриття" і захисна споруда - новий безпечний конфайнмент. Тут же передбачається розміщення об'єктів альтернативної енергетики, що не мають негативного впливу на навколишнє середовище.
Зона спеціального промислового використання, статус якої передбачається закріпити законодавчо, буде межувати з територією Біосферного заповідника, запроектованого на решті території зони відчуження. Ця частина території виконує бар'єрну функцію.
На території зони відчуження існує кілька перспективних майданчиків для створення підземних сховищ радіоактивних відходів у стійких геологічних формаціях. Віталій Петрук заявив про необхідність розпочати роботи з дослідження геологічних структур для безпечного зберігання в майбутньому високоактивних відходів. Нині ці відходи, утворені вибухом, перебувають на поверхні. Закон вимагає захоронювати такі відходи в глибинних підземних сховищах. Аналогічне завдання стоїть і перед урядом Японії.
Обговорювалися проблеми соціальної підтримки населення районів, що постраждали від аварії, та можливості спільних наукових досліджень на території зони відчуження.