Відповідно до законодавства України культура захищеності є характеристикою діяльності організацій та поведінки окремих осіб, яка свідчить, що захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання приділяється увага з урахуванням значущості такої захищеності для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
Ефективна культура захищеності залежить не лише від правильного планування, якісної підготовки, обізнаності персоналу з питань фізичного захисту, дотримання правил експлуатації інженерно-технічних засобів, а й, далеко не в останню чергу, від власного оцінювання особами, відповідальними за забезпечення фізичного захисту, моделей своєї поведінки.
Термін «культура захищеності» в українському законодавстві відповідає англомовному терміну «Nuclear Security Culture» (рос. «Культура физической ядерной безопасности»), який застосовує МАГАТЕ.
МАГАТЕ трактує термін «Nuclear Security» (рос. «Физическая ядерная безопасность») як «попередження, виявлення та реагування на факти крадіжки, диверсії, несанкціонованого доступу, незаконного переміщення та інші зловмисні дії щодо ядерних та інших радіоактивних матеріалів і пов'язаних з ними установок». Далі у цій пам'ятці буде використовуватися термін «фізичний захист», який раніше застосовувався МАГАТЕ для опису тих заходів, які зараз відомі як Nuclear Security.
САМООЦІНКА
Відповідно до Керівництва МАГАТЕ з впровадження культури захищеності (Серія видань МАГАТЕ з фізичної ядерної безпеки № 7 «Культура захищеності», 2008 рік), організація (ядерна установка) має запровадити систему самооцінки, яка б включала широкий діапазон вжитих заходів, аналіз корінних причин порушень фізичного захисту, критерії ефективності фізичного захисту, отриманий досвід і коригувальні заходи, які були вжиті в сфері фізичного захисту.
Періодичне здійснення самооцінки є однією з характеристик ефективної культури захищеності на ядерній установці
Відповідно до Керівництва МАГАТЕ, культура захищеності на ядерній установці є ефективною, коли:
• документуються заходи з проведення самооцінки стану культури захищеності на ядерній установці; розроблений план майбутніх заходів з самооцінки;
• виявлені недоліки завжди аналізуються з метою визначення корінних причин та недопущення їх повторення;
• під час аналізу причин порушень завжди враховується людський фактор;
• здійснення заходів з фізичного захисту порівнюється з кращим національним та міжнародним досвідом;
• проводяться спостереження за виконанням персоналом фізичного захисту та іншим персоналом вимог фізичного захисту, що його стосуються, для підтвердження відповідності очікуваним результатам;
• за результатами проведення самооцінки розробляються плани кори¬гувальних заходів; забезпечується відповідний контроль за виконанням коригувальних заходів.
ДЛЯ ЧОГО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ САМООЦІНКА?
амооцінка стану культури захищеності зазвичай орієнтована на цінності, усвідомлення, погляди та поведінку персоналу всіх рівнів. Цим вона відрізняється від звичайних перевірок (інспекцій), які фокусуються переважно на технічних питаннях і майже не беруть до уваги нематеріальні елементи.
Самооцінка дозволяє визначити сильні та слабкі сторони діяльності щодо забезпечення фізичного захисту конкретної ядерної установки, встановити причини недоліків і спланувати заходи щодо їх усунення.
Самооцінка стану культури захищеності на ядерній установці може здійснюватися на двох основних рівнях: на рівні особи та на рівні організації (ядерної установки)
САМООЦІНКА НА РІВНІ ЯДЕРНОЇ УСТАНОВКИ
Основною метою самооцінки стану культури захищеності на ядерній установці є встановлення відповідності існуючого стану речей в сфері фізичного захисту на установці задекларованій її керівництвом політиці в сфері фізичного захисту.
Самооцінка на рівні ядерної установки може здійснюватися самостійно персоналом установки або з залученням незалежних експертів.
Кожна форма самооцінки має свої переваги і недоліки. З одного боку, саме персонал установки є найбільш обізнаним щодо внутрішніх організаційних процесів, взаємодії між працівниками, інших факторів впливу. З іншого боку, думка персоналу щодо окремих питань може мати упереджений характер, навіть незважаючи на добрі наміри. Крім того, при аналізі результатів самооцінки іноді може бути доцільною думка незалежного та неупередженого експерта.
Розроблений та відповідним чином затверджений порядок проведення самооцінки стану культури захищеності на ядерній установці дозволить:
• здійснювати самооцінку стану культури захищеності на установці в цілому або в її окремих підрозділах;
• поширювати кращий досвід формування та розвитку культури захищеності в окремих підрозділах на всю установку;
• своєчасно здійснювати попереджувальні заходи щодо недопущення погіршення стану культури захищеності.
Самооцінка буде мати сенс тільки у тому випадку, коли вона надасть змогу визначити достовірні дані про стан культури захищеності на установці, тому важливо вірно обрати критерії, на відповідність яким буде здійснюватися самооцінка.
Ці критерії можуть засновуватися на критеріях оцінки стану культури захищеності, визначених відповідними нормативно-правовими актами, або на характеристиках ефективної культури захищеності, визначених у Керівництві МАГАТЕ, або на критеріях, розроблених уповноваженим персоналом ядерної установки.
Для того, щоб кількісно та якісно оцінити відповідність стану культури захищеності обраним критеріям, можна застосовувати різні методи збору інформації.
Найбільш поширеними з методів збору інформації є:
• перевірка правильності й точності виконання персоналом процедур з фізичного захисту;
• вивчення документації з фізичного захисту на ядерній установці та аналіз її повноти;
• інтерв'ю або бесіди з персоналом щодо його ставлення до питань фізичного захисту;
• опитування або анкетування персоналу;
• спостереження за виконанням персоналом своїх обов'язків (відкрите або приховане).
Аналіз результатів самооцінки стану культури захищеності на ядерній установці забезпечує керівників необхідною інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень, зокрема дозволяє:
• більш глибоко зрозуміти роль та вплив людського фактора на заходи з фізичного захисту на установці;
• більш глибоко зрозуміти потреби персоналу, його мотиви та прагнення;
• виявити мотиваційні бар'єри на шляху підвищення ефективності фізичного захисту;
• визначити конкретні думки персоналу щодо ключових питань забезпечення фізичного захисту;
• визначити пріоритетні заходи у кадровій сфері, плануванні, управлінні часом;
• спланувати заходи з подальшого підвищення стану культури захищеності на установці.
САМООЦІНКА НА РІВНІ ОСОБИ
Самооцінка на рівні особи має здійснюватися будь-якою особою з персоналу фізичного захисту ядерної установки.
Така самооцінка дає змогу окремій особі (звичайно, з певним суб'єктивізмом) оцінити своє особисте ставлення до культури захищеності, відданість її головним принципам.
Самооцінка на рівні особи сприяє критичному підходу до оцінювання власних поглядів та поведінки у питаннях, пов'язаних з фізичним захистом. Адекватна самооцінка є одним з головних показників особистісної та професійної зрілості особи, адже «тверезий погляд» на самого себе дозволяє виявити власні сильні та слабкі сторони щодо професійних питань.
Зазвичай самооцінка стану культури захищеності на рівні особи проводиться шляхом надання особою відповідей на спеціальні питання, що використовуються особою при самооцінці, та подальшого аналізу нею своїх відповідей на ці питання.
Питання для самооцінки можуть розроблятися як особою, що здійснює самооцінку, так і персоналом, уповноваженим з питань культури захищеності (наприклад, координатором з культури захищеності); питання також можуть бути взяті особою з відповідних посібників або інших джерел.
Питання повинні стосуватися сфери відповідальності особи, що здійснює самооцінку, та враховувати рівень її повноважень.
Питання повинні мати чіткі формулювання, на які можна надати конкретну відповідь («так» або «ні»).
Приклад питань, які можуть застосовуватися для самооцінки стану куль¬тури захищеності на рівні особи (для керівника середньої ланки):
| Чи вказував я іншим працівникам на допущені ними порушення вимог або процедур з фізичного захисту? | Так/Ні |
| Чи згоден я з тим, що не існує такого поняття як «незначне порушення вимог фізичного захисту»? | Так/Ні |
| Чи були вжиті коригувальні заходи за результатами останніх порушень вимог фізичного захисту? | Так/Ні |
| Чи контролюю я виконання підлеглими завдань, пов'язаних з фізичною ядерною безпекою? | Так/Ні |
| Чи готовий я нести відповідальність за вчинені мною або моїми підлеглими порушення вимог фізичного захисту? | Так/Ні |
| Чи надаю я інформацію персоналу у достатньому обсязі? | Так/Ні |
| Чи демонструю я професіоналізм якістю виконання своїх обов'язків? | Так/Ні |
Звісно, що отримати надійні кількісні або якісні результати самооцінки стану культури захищеності досить важко як окремій особі, так і цілому колективу ядерної установки. Елемент суб'єктивізму, так чи інакше, впливає на оцінку, але в результаті проведення самооцінки повинні бути отримані відповіді на такі питання:
«Стан культури захищеності на нашій ядерній установці поліпшується чи погіршується?»
та
«Чи відповідає моя особиста культура захищеності очікуванням ке¬рівництва та підлеглих?»