«Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб можливості і обмеження діяльності людини враховувались протягом всього життєвого циклу ядерної установки»
(Конвенція про ядерну безпеку, стаття 12 Людський фактор).
Людський фактор в сфері використання ядерної енергії можна визначити як набір властивих працівникам цієї сфери фізіологічних, психічних та психофізіологічних характеристик — можливостей і обмежень, які не будучи врахованими можуть призвести до неприйнятних ра¬діаційних наслідків на ядерній установці.
Людська природа допускає вчинення людиною помилок, ситуацію ускладнює ще й те, що не завжди психічні та психофізіологічні характеристики людини адекватні рівню тих завдань, які людина має виконувати в процесі своєї трудової діяльності.
Людина найчастіше здійснює помилки через недостатність знань та умінь, втому, знижену увагу, емоційну напруженість, монотонність роботи, розмірений ритм роботи обладнання. «Людський фактор» пов'язують також з поняттями «недбалість», «злочинна бездіяльність», «пасивність».
Персонал, виконуючи свої посадові обов'язки, вчиняє помилки. Чим більш напружена робота, тим більше вчиняється помилок.
Так, відповідно до деяких досліджень персонал вчиняє помилки під час:
експлуатації — 30-50%;
технічного огляду і ремонту — 30-40%;
випробувань після ремонту — 20-30%;
проектуванні — < 5%.
Як бачимо, кількість помилок найбільша там, де персонал працює з найбільшим психологічним навантаженням.
Вчинення помилок персоналом залежить від:
• довгострокових медичних та психофізичних характеристик особи;
• медичних та психофізичних характеристик особи в конкретний проміжок часу;
• наявності збудників на робочому місці, що впливають на особу, при виконанні нею своїх обов'язків;
• рівня культури та розвитку особи;
• кваліфікації особи як фахівця;
• морально-вольових якостей особи;
• умов роботи особи (комфортні/некомфортні);
• якості технічних, нормативних і розпорядчих документів.
Аналіз дій персоналу АЕС в умовах надзвичайних ситуацій показує, що ймовірності помилок персоналу різко зростають. Слід відмітити, що механізм психічної діяльності людини, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, коли їй (людині) необхідно приймати рішення, які вона в повсякденній своїй діяльності зазвичай не приймає, наукою ще мало вивчені. Однак вже відомо, що працездатність людини базується на рівні психічного напруження, але тільки до певного порога (стадії стійкості). Вважається, що нормальне навантаження (емоційна стимуляція) оператора не повинне перевищувати 40-60 % максимально допустимого (максимально допустиме навантаження — це навантаження, після перевищення якого рівень працездатності оператора знижується). Аналіз поведінки операторів 2 блоку Трі Майл Айленд та 4 блоку ЧАЕС під час аварій показує, що дії операторів були неадекватні станам реакторних установок.
У першій половині 20 століття біля 75 % усіх інцидентів у техногенній сфері були пов'язані з технічними причинами. Але починаючи з 70-х років минулого століття, картина почала різко мінятися і все більше нещасних випадків та аварій відбуваються уже з вини людини в усіх без винятку сферах її (людини) діяльності. Так, відповідно до останніх публікацій, людський фактор є причиною аварій в судноводінні в 70-80 % випадків. Відповідно до оцінки генерала Юджіна Хабігера, колишнього командуючого стратегічними ядерними силами США, безпека лише на 20 % залежить від відповідного обладнання, а на 80 % від персоналу. За даними експертів 75 % надзвичайних ситуацій на АЕС викликані людськими помилками.
Помилки персоналу, що працює в сфері фізичного захисту, можна умовно розділити на ненавмисні та навмисні.
Ненавмисні помилки можуть здійснюватися персоналом з низьким рівнем кваліфікації, внаслідок перевтоми або хвороби, під впливом оточуючих збуджуючих чинників, невірного тлумачення положень експлуатаційної та технічної документації, невірно зрозумілої вказівки керівника.
Причинами ненавмисних помилок персоналу підрозділу фізичного захисту можуть бути:
• недостатній контроль за психофізіологічним станом персоналу;
• недостатній рівень кваліфікації персоналу;
• недостатнє фінансування заходів з фізичного захисту;
• недотримання правил експлуатації інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту;
• відсутність або неналежний контроль за виконанням персоналом посадових обов'язків з боку керівництва ядерної установки;
• недостатність знань кожної особи з персоналу щодо своєї ролі в забезпеченні безпеки ядерної установки.
Навмисні помилки (порушення) персонал може здійснювати без будь-якого злого наміру, наприклад, щоб скоротити час виконання певної процедури з фізичного захисту, але навмисні порушення можуть здійснюватися персоналом і зі злим наміром.
До навмисних помилок персоналу підрозділу фізичного захисту можна віднести:
• порушення вимог контролю доступу;
• порушення правила двох осіб;
• порушення правила супроводження;
• невиконання окремих положень процедур з фізичного захисту;
• неправильне використання засобів зв'язку системи фізичного захисту.
Причинами навмисних помилок вимог фізичного захисту можуть бути:
• недотримання вимог пропускного та внутрішньооб'єктового режимів;
• невиконання правила двох осіб;
• завищення порогів спрацьовування засобів виявлення заборонених предметів та речовин;
• порушення операторами пульта фізичного захисту процедур оцінки сигналу тривоги та оповіщення про тривогу;
• самовільне залишення робочого місця персоналом під час надзвичайних та кризових ситуацій.
Приклади навмисних порушень
1. У 1994 році відбулася спроба вчинити вибух реактора на Ігналінській АЕС (Литва). Терористи, які хотіли помститися за свого колегу, засудженого до вищої міри покарання (смертної кари), через члена свого терористичного угрупування — співробітника АЕС — зуміли втрутитися до програми завантаження активної зони реактора і внести до неї низку змін. Вибух вдалося попередити лише завдяки своєчасному викриттю цього злочину.
2. У вересні 1998 року на підводному човні Північного флоту Росії «Вепрь», оснащеного торпедами з ядерними боєголовками, дев'ятнадцятирічний матрос розстріляв вісім осіб зі складу екіпажу, після чого закрився в торпедному відсіку і загрожував підірвати човен. Поряд з човном знаходились інші човни і якби відбувся вибух, то масштаби катастрофи могли б бути не менші за чорнобильські. Вибух не стався, злочинець був знешкоджений.
Зменшенню впливу «людського фактора» на забезпечення фізичного захисту ядерних установок сприяє культура захищеності.
«Культура захищеності — характеристика діяльності організацій та поведінки окремих осіб, яка свідчить, що захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випро¬мінювання приділяється увага з урахуванням значущості такої захищеності для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки».
(Закон України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромі-нювання», Стаття 1. Визначення термінів).
У результаті впровадження та посилення культури захищеності на установках, де здійснюється поводження з ядерними та іншими радіоактивними матеріалами, персонал має бути зорієнтований на попередження будь-яких дій правопорушників, включаючи внутрішніх, щодо ядерних та інших радіоактивних матеріалів та установок, пов'язаних з ними.
Персонал, якому притаманна висока культура захищеності:
• усвідомлює реальність загрози ядерному та іншому радіоактивному матеріалу та пов'язаним з ними установками;
• розуміє свою роль у забезпеченні фізичного захисту ядерних та інших радіоактивних матеріалів та пов'язаних з ними установок;
• не залишає поза увагою будь-які порушення вимог фізичного захисту як власні, так і інших осіб з персоналу та доповідає своїм керівникам.
Висока культура захищеності персоналу є однією з умов досягнення цілей фізичного захисту.
Ефективність фізичного захисту залежить від:
• кваліфікації персоналу підрозділу з фізичного захисту та особового складу підрозділу з охорони;
• працездатності інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту;
• дієздатності процедур з фізичного захисту.
Персонал підрозділу з фізичного захисту та особовий склад підрозділу з охорони перед прийняттям на роботу має пройти навчання, відповідну перевірку знань та отримати допуск до самостійної роботи відповідно до вимог законодавства.
Керівництво заохочує та винагороджує персонал підрозділу з фізичного захисту та підрозділу з охорони за високі показники праці, стимулює співробітників, щоб вони самі доповідали про вчинені ними порушення, або вживає заходів дисциплінарного впливу до порушників.
Якісне виконання своїх посадових обов'язків персоналом підрозділу з фізичного захисту та виконання вимог з фізичного захисту персоналом ядерної установки в значній мірі залежить від дієздатності процедур з фізичного захисту.
Керівництво забезпечує:
• перевірку дієздатності процедур з фізичного захисту та внесення в разі необхідності відповідних змін у ці процедури;
• виконання своїх посадових обов'язків персоналом підрозділу з фізичного захисту та особовим складом підрозділу з охорони відповідно до задокументованих процедур з фізичного захисту;
• виявлення порушень процедур з фізичного захисту та встановлення при-чин порушень персоналу. Головним при цьому у випадку виявлення порушень є пошук відповіді на питання: «Чому це порушення не було попереджене?».
В ідеалі впливу «людського фактора» можна уникнути, якщо якийсь процес чи механізм повністю автоматизувати. На жаль, на сьогоднішній день реальні системи залежать від «людського фактора» і з «людським фактором» потрібно рахуватися. Звідси, висновок — будь-яка техніка не буде експлуатуватися ефективно, якщо її експлуатує недостатньо кваліфікований та належним чином не мотивований персонал.